Шевчук Микола

Місце стажування: дизайн-студія NC.ART, Варшава, Польща.

Протягом двох місяців я перебував на стажуванні у польській дизайн студії NC.Art по програмі обміну досвідом студентів технічних IAESTE.

Розкажу декілька слів про саму компанію. Складається вона з двох підрозділів, одна з яких займається індустріальним дизайном, власне де я і проходив практику, друга – дизайном світильників різного типу. Студія оперує у Варшаві з 1994 року. Близько двадцяти високо кваліфікованих робітників займаються дизайном, виготовленням продуктів широкого типу, від трамваїв і до електричних приладів. Більшість робітників займаються як в офісі за комп’ютерами, так і працюють в майстерні. Пан Якуб, керівник студії індустріального дизайну, сказав: «Наші працівники повинні бути досвідченими в кожному аспекті нашої роботи, тому кожен з нас пробував усі види роботи якими ми займаємося».

Отже почалася моя практика зі знайомством з персоналом, оглядом офісу, майстерні, складу та робочими місцями. Звісно мені був проведений інструктаж з техніки безпеки та видана робоча форма – комбінезон, рукавиці для різних типів роботи, респіратор, та захисні окуляри.

Перше моє завдання полягало в створенні двох пластикових моделей трамваю для виставки. А саме виготовлення складових ланок, які виготовляються в силіконових пів формах. Процес проходив наступним чином: вимір ваги шаблону деталі для створення необхідної кількості розчину, залиття в форму, ручна корекція процесу заповнення пів форми сумішшю для уникнення дефектів. Після застигання, вийняти деталь з форми, очистка форми для наступного використання, перевірка якості, при відсутності дефектів я передав виготовлену деталь своєму наставнику, який очищував деталь від заусенців тай шліфував поверхні стику, після чого наносив фарбу.


Один трамвай складався з 16 деталей, коли всі деталі були виготовлені і розфарбовані, їх склеювали разом.


Ось так виглядає мініатюрна версія реально діючого Варшавського трамваю.

Наступне над чим я працював, було підготовлення деталей для обробки на фрезерному верстаті з ЧПК, які є шаблоном з реальними розмірами. Завдання полягало в наступному. Є панель кабіни водія трамваю складної форми. Звісно виготовити яку одною деталлю є надзвичайно важко. Тому процес відбувався наступним чином. 3D модель у середовищі SolidWoks розкладалася на більш прості деталі, які роздавали працівникам для опрацювання. З цими спрощеними деталями потрібно було зробити наступні дії: розбити на більш прості деталі (з макс. висотою 53мм згідно параметрами дерев’яної заготовки) щоб була змога обробки на 3-х координатному верстаті з ЧПК. По підготовленій деталі генерували код програми обробки в середовищі MasterCAM, роздруковували креслення для майстрів, які потім з’єднували ці розбиті деталі у одну цілу, шліфували та робили відсутні отвори.

Також я редактував інтер'єр трамваю, створював кріплення і місця для різноманітних приладів.


Наступний проект в якому я брав участь, це дизайн трамваю для Москви. Моє завдання полягало у створенні 3D моделей по кресленнях приладів, які були отримані з Москви і повинні бути використані у даному трамваї. Також я допомагав дизайнеру, яка була відповідальна за створення рендеру трамвая, тобто реалістичного прикладу, як повинен виглядати готовий трамвай.


На роботі спілкувався англійською мовою, на жаль не всі працівники володіли нею, тому я не зміг поспілкуватися з усіма та попрацювати над їхніми проектами. Спілкування технічною англійською мовою стало хорошою практикою як для мене і для них, взаємно вивчали невідомі нам слова. Колеги з якими я працював намагалися навчити, розказати і показати якомога більше усього над чим вони працюють, дещо їм було складно пояснити англійською, але показуючи на практиці ставало все зрозуміло.

І трішки із життя у Варшаві. Проживав я у студентському гуртожитку, який в основному призначений для студентів-іноземців які приїхали навчатися або на практику. Так склалося, що мої спів жителі та сусіди з України, Росії, Молдови, Казахстану, тому в гуртожитку я спілкувався українською та російською мовами. Англійською мовою я спілкувався з організаторами програми IAESTE, іншими учасниками цієї програми, та адміністрацією гуртожитку.

Дякую Олегу Романовичу за можливість студентам групи КМВ випробувати свої сили між кандидатами на цю поїздку. Ользі Любомирівні за допомогу в організації цієї поїздки. Дякую всім хто мені допомагав.

Я задоволений отриманим досвідом, і рекомендую, якщо у Вас з’явиться така можливість як ця – погоджуйтесь! І вчіть англійську!